What do you think?
Rate this book
Zielone Martensy
Otylia jest porywająca. Przyciąga każde spojrzenie Feliksa. Ubiera się ekstrawagancko, nie przejmuje się opinią innych, wciąż się uśmiecha. Nic dziwnego, że chłopak szybko się w niej zakochuje. Dopiero po pewnym czasie odkrywa jej sekret. I już wie, że są do siebie bardzo podobni.
Feliks robi wszystko, by znaleźć czas dla Otylii, co nie jest łatwe, bo od wyjazdu mamy do pracy cały dom jest na jego głowie!
Historia o miłości i samotności, która poruszy niejedno nastoletnie serce.
Książka nagrodzona w IV edycji Konkursu Literackiego im. Astrid Lindgren, organizowanego przez Fundację ABCXXI – Cała Polska czyta dzieciom.
Feliks robi wszystko, by znaleźć czas dla Otylii, co nie jest łatwe, bo od wyjazdu mamy do pracy cały dom jest na jego głowie!
Historia o miłości i samotności, która poruszy niejedno nastoletnie serce.
Książka nagrodzona w IV edycji Konkursu Literackiego im. Astrid Lindgren, organizowanego przez Fundację ABCXXI – Cała Polska czyta dzieciom.
- GenresYoung AdultContemporary
240 pages, Paperback
First published September 21, 2016
7 people are currently reading
88 people want to read
About the author
Joanna Jagiełło
45 books29 followersJoanna Jagiełło ukończyła wydział anglistyki na UW. Współpracowała z czasopismami "Perspektywy" oraz "Cogito" jako dziennikarka i autorka materiałów do nauki języka angielskiego. Uczyła na wydziale anglistyki oraz w liceach i gimnazjach. Przez wiele lat pracowała jako redaktorka podręczników do języka angielskiego. Jest autorką autobiograficznej powieści dla dorosłych "Hotel dla twoich rzeczy" (2014) oraz dwóch powieści dla młodzieży: "Kawa z kardamonem" (2011) i "Czekolada z chili" (2013). Obie zostały wydane również na Ukrainie. Napisała także książki dla młodszych dzieci: "Oko w oko z diplodokiem" (2013) oraz "Pamiętnik Czachy" (2014), a także dwa tomiki poetyckie: "Moje pierwsze donikąd" (1997) i "Ślady" (2013). Oprócz pisania lubi grać na gitarze, śpiewać i malować. Ma dwie córki. Mieszka w Warszawie.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 27 of 27 reviews
June 28, 2021
9/10 🌟
Mój pierwszy reread i nie żałuję!
Bardzo wartościowa książka mówiąca o ważnych rzeczach, takich jak inność. Co w ogóle znaczy bycie innym? Oczywiście każdy z nas jest inny, ale tutaj chodzi mi o inny styl ubioru. Ja was teraz wszystkich proszę przeczytajcie ją i sami oceńcie!
Mój pierwszy reread i nie żałuję!
Bardzo wartościowa książka mówiąca o ważnych rzeczach, takich jak inność. Co w ogóle znaczy bycie innym? Oczywiście każdy z nas jest inny, ale tutaj chodzi mi o inny styl ubioru. Ja was teraz wszystkich proszę przeczytajcie ją i sami oceńcie!
Read
November 27, 2019Мила історія про взаємне перше кохання і недитячі труднощі, адже в Фелікса мама їздить на заробітки до Німеччини, а в Опти мама померла.
Дуже сподобались образи Фелікса - дитина явно читає більше за однокласників і є аутсайдером у класі та його молодшої сестри Віки - мале зло, що вступило в перехідний вік:)
А Опта здалася неправдоподібною зі своєю загалом чудовою, але дуже дорослою життєвою філософією. Хоча, може, це спосіб донести до дітей, що "хвилюватися треба про речі, на які здатен вплинути".
Ну, і як доросла не могла не звернути уваги на деякі деталі: "Моя тітка каже, що твоя мама підтирає зад старим німцям, які стріляли в поляків на війні". Прям як наші люди люблять говорити, думаючи при цьому, що в Польщі значно легше живеться, та й взагалі всюди краще, ніж у нас (бо під всюди завжди мають на увазі "Західнішу Європу").
Дуже сподобались образи Фелікса - дитина явно читає більше за однокласників і є аутсайдером у класі та його молодшої сестри Віки - мале зло, що вступило в перехідний вік:)
А Опта здалася неправдоподібною зі своєю загалом чудовою, але дуже дорослою життєвою філософією. Хоча, може, це спосіб донести до дітей, що "хвилюватися треба про речі, на які здатен вплинути".
Ну, і як доросла не могла не звернути уваги на деякі деталі: "Моя тітка каже, що твоя мама підтирає зад старим німцям, які стріляли в поляків на війні". Прям як наші люди люблять говорити, думаючи при цьому, що в Польщі значно легше живеться, та й взагалі всюди краще, ніж у нас (бо під всюди завжди мають на увазі "Західнішу Європу").
October 31, 2017
Трішки сумна і дуже світла книга від Йоанни Ягелло не має нічого спільного із її серією книг про Лінку. Це динамічна і щира історія про самотність і кохання, про відповідальність і вміння знаходити радість у печальних ситуаціях, про сирітство і євросирітство, про зелені мартенси і силу лишатися собою попри все.
У цієї історії троє оповідачів.
Привіт, це Фелікс — кмітливий хлопчина, на плечі якого звалюється тягар недитячих клопотів. Його батько давно зник у невідомому напрямку, мама на заробітках у Німеччині, а йому доводиться доглядати за слабкою після операції бабусею і бунтівливою молодшою сестричкою, яка саме вступає у перехідний вік. Феліксу боляче від того, що мама не приділяє йому уваги і не вділяє любові.
Привіт, це Віка — та сама сестричка, яка приховує від своїх «крутих» подружок свої сімейні обставини, мріє про новий телефон, кльові шмотки, пенніборд і дратується через те, що у людей нормальні сім’ї,а в неї — ні.
Привіт, це Опта — яскрава дівчина з гривою рудого волосся і вбрана у зелені мартенси. У неї немає мами, а тато-вдівець намагається заповнити порожнечу у серці і в житті новими стосунками, з яких однак нічого доброго не виходить. Опту дражнять у школі через зайву вагу і дивне вбрання, але дівчина не зважає на це, бо переконана — не варто відмовлятися від того, що приносить тобі задоволення, якщо іншим це не подобається, тому вона насолоджується смачною їжею і незвичним одягом із «секондів». А ще Опта грає на гітарі, пише пісні і, ти і як ніхто, вміє підтримати й допомогти.
Опта з’являється у житті Фелікса і Віки в той момент, коли хаос у їхньому домі досягає найвищої точки, і допомагає впоратися з усім цим. І хоча в неї вдома теж не все гладко, але у цієї дівчинки стільки внутрішньої сили, світлі і життєлюбства, що вона і тата повертає до життя, і Фелікса спонукає повернутися до давно забутого хобі. Мабуть, це один із найпозитивніших персонажів у підлітковій літературі останніх років. Опта — як батарейка, підживлює і надихає. Аж якось забуваєш, що і їй, і іншим героям оповідачам доводиться справлятися із проблемами, які просто скинули на них дорослі, — починає здаватися, що цим підліткам під силу впоратися з усім!
«Зелені мартенси» — це дуже яскрава і позитивна книжка, попри те, що проблеми, озвучені у ній, зовсім не позитивні. І, до речі, вона дуже перегукується з іще однією польською книгою для підлітків — «Samotni.com» Барбари Космовської. І там, і там йдеться про проблему євросирітства. І там, і там є персонаж — хлопець, мама якого поїхала закордон і не поспішає приїжджати, а йому доводиться опікуватися хворою бабусею. І там, і там є персонаж-дівчина з рудим волоссям, яка пише листи померлій мамі і позитивно впливає на життя хлопця. Втім, ці книжки дуже різні і за настроєм, і за інтонацією, і за акцентами, і за сюжетом, зрештою.
У цієї історії троє оповідачів.
Привіт, це Фелікс — кмітливий хлопчина, на плечі якого звалюється тягар недитячих клопотів. Його батько давно зник у невідомому напрямку, мама на заробітках у Німеччині, а йому доводиться доглядати за слабкою після операції бабусею і бунтівливою молодшою сестричкою, яка саме вступає у перехідний вік. Феліксу боляче від того, що мама не приділяє йому уваги і не вділяє любові.
Привіт, це Віка — та сама сестричка, яка приховує від своїх «крутих» подружок свої сімейні обставини, мріє про новий телефон, кльові шмотки, пенніборд і дратується через те, що у людей нормальні сім’ї,а в неї — ні.
Привіт, це Опта — яскрава дівчина з гривою рудого волосся і вбрана у зелені мартенси. У неї немає мами, а тато-вдівець намагається заповнити порожнечу у серці і в житті новими стосунками, з яких однак нічого доброго не виходить. Опту дражнять у школі через зайву вагу і дивне вбрання, але дівчина не зважає на це, бо переконана — не варто відмовлятися від того, що приносить тобі задоволення, якщо іншим це не подобається, тому вона насолоджується смачною їжею і незвичним одягом із «секондів». А ще Опта грає на гітарі, пише пісні і, ти і як ніхто, вміє підтримати й допомогти.
Опта з’являється у житті Фелікса і Віки в той момент, коли хаос у їхньому домі досягає найвищої точки, і допомагає впоратися з усім цим. І хоча в неї вдома теж не все гладко, але у цієї дівчинки стільки внутрішньої сили, світлі і життєлюбства, що вона і тата повертає до життя, і Фелікса спонукає повернутися до давно забутого хобі. Мабуть, це один із найпозитивніших персонажів у підлітковій літературі останніх років. Опта — як батарейка, підживлює і надихає. Аж якось забуваєш, що і їй, і іншим героям оповідачам доводиться справлятися із проблемами, які просто скинули на них дорослі, — починає здаватися, що цим підліткам під силу впоратися з усім!
«Зелені мартенси» — це дуже яскрава і позитивна книжка, попри те, що проблеми, озвучені у ній, зовсім не позитивні. І, до речі, вона дуже перегукується з іще однією польською книгою для підлітків — «Samotni.com» Барбари Космовської. І там, і там йдеться про проблему євросирітства. І там, і там є персонаж — хлопець, мама якого поїхала закордон і не поспішає приїжджати, а йому доводиться опікуватися хворою бабусею. І там, і там є персонаж-дівчина з рудим волоссям, яка пише листи померлій мамі і позитивно впливає на життя хлопця. Втім, ці книжки дуже різні і за настроєм, і за інтонацією, і за акцентами, і за сюжетом, зрештою.
March 15, 2018
Чудова, доволі коротенька, історія про дітей, яким доводиться зарано дорослішати. Про дітей, яким не вистачає батьківської опіки. Про дітей, які вчаться жити самостійно і піклуватися про інших.
Фелікс - хлопчик на плечах опинилося забагато обов'язків з якими він старався мужньо впоратись.
Опта - дівчинка-сонце, яка своїм позитивом та оптимізмом робить життя близьких яскравішим. Особливо захоплює її сила протистояти негативу, вона не дозволяє образам "крутих дітей" зачепити її. Вона знає що їй подобається і не соромиться бути собою, начхавши на думку інших.
Вікі - дитина, яка стала заручником модних тенденцій. Вона відчайдушно намагається бути в колі популярних дівчат, бо дуже боїться залишитись на самоті.
Книга підіймає дуже актуальні проблеми нашого суспільства, такі як батькі, що змушені кидати своїх дітей щоб заробити на життя, жахлива система освіти, а особливо ставлення до учнів у школах, конкуренція дітей за звання найкрутішого, а також до чого можуть привести необачливі знайомства.
Читається легко. Залишає по собі приємні враження. Дуже непогано.
Фелікс - хлопчик на плечах опинилося забагато обов'язків з якими він старався мужньо впоратись.
Опта - дівчинка-сонце, яка своїм позитивом та оптимізмом робить життя близьких яскравішим. Особливо захоплює її сила протистояти негативу, вона не дозволяє образам "крутих дітей" зачепити її. Вона знає що їй подобається і не соромиться бути собою, начхавши на думку інших.
Вікі - дитина, яка стала заручником модних тенденцій. Вона відчайдушно намагається бути в колі популярних дівчат, бо дуже боїться залишитись на самоті.
Книга підіймає дуже актуальні проблеми нашого суспільства, такі як батькі, що змушені кидати своїх дітей щоб заробити на життя, жахлива система освіти, а особливо ставлення до учнів у школах, конкуренція дітей за звання найкрутішого, а також до чого можуть привести необачливі знайомства.
Читається легко. Залишає по собі приємні враження. Дуже непогано.
October 6, 2022
3,5 Bardzo prosta, ale dla młodszych odbiorców mega fajna!! Super sie czyta i fajne postacie:))
December 3, 2023
Nie sądziłam, że to napiszę, ale 𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲 to najlepsza przeczytana przeze mnie książka w listopadzie. Nie często sięgam, a właściwie bardzo rzadko, po literaturę dla raczej młodszych czytelników, ale ta książka była tak cudowna, że czytając jej epilog, leciały mi łzy.
𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲 to historia o pierwszej miłości, problemach, z którymi czasami musimy się mierzyć już od najmłodszych lat i o tym, że nawet jeśli wygląda się inaczej niż wszyscy, to i tak warto być sobą, bo i tak znajdzie się ktoś, kto nas polubi albo nawet i pokocha ❤️
Często jako dzieci wiele z nas mówiło coś w stylu „chciałabym być starsza” „chce już być dorosły”, mam rację? Tutaj taką bohaterką jest Wika – młodsza siostra głównego bohatera. Wika to dziesięcioletnia dziewczynka, która wielu rzeczy jeszcze nie rozumie, która potrafi być zła na cały świat, bo nie ma czegoś, co mają jej rówieśniczki. Stara się utrzymać w tajemnicy przez swoimi koleżankami fakt, że jej dom nie jest ogromnych rozmiarów, że nie ma taty, że jej mama wcale nie pracuje za granicą i bardzo rzadko ją widzi. Jej historia też pokazuje, jak bardzo dzieciaki potrafią być okrutne, bo kiedy jej koleżanki odkryły prawdę, szydziły z Wiki i uwierzcie mi, że moje serce przez to pękło na miliony małych kawałeczków.
Feliks to chłopak, który odstaje od reszty. Jest raczej drobnych rozmiarów, nie pała zamiłowaniem do sportu i ma bardziej duszę introwertyka niż ekstrawertyka. Podziwiam go. I to bardzo, bo w młodym wieku musiał przejąć obowiązki w domu, bo jak już pisałam wcześniej, ojca Feliks nie ma, a jego mama pracuje za granicą, aby zarabiać więcej pieniędzy. Feliks nie dość, że musiał przejąć większość obowiązków domowych i pilnować młodszej siostry, to jeszcze musiał opiekować się ich babcią, która z nimi mieszka, a która trafiła do szpitala z powodu pogorszenia jej stanu zdrowia.
No i w końcu Otylia. Pokochałam jej postać. Ta dziewczyna wyróżnia się na tle pozostałych. Ubiera pstrokate ubrania, ma burzę rudych loków na głowie oraz kocha muzykę. To totalna optymistka, ma zawsze uśmiech na twarzy i za każdym razem stara się znaleść jakieś rozwiązanie, gdy pojawia się problem. Nie mam pojęcia, jak Joanna Jagiełło tego dokonała, ale miałam wrażenie, że optymizm Otylii przelewał się na mnie samą przez kartki, kiedy czytałam 𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲. Nie przejmowała się przykrymi uwagami rzucanymi w jej stronę z powodu jej wyglądu, cały czas szła przez życie z głową w górze. Życzę wam, aby optymizm i podejście do życia Otylii, przeszło również na was!
Motyw pierwszej miłości w tej książce jest niesamowicie uroczy. Otylia i Feliks poznali się zupełnie przypadkiem, ich znajomość później przekształciła się w pełną wzajemnego wsparcia przyjaźń, a z czasem między bohaterami pojawiło się coś więcej. Pojawiła się miłość. Nawet nie wiecie, jak przyjemnie mi się czytało o ich ewoluującej znajomości. Wiecie, kiedy bohaterzy nie byli pewnie, czy powinni drugą osobę objąć, kiedy powoli zdawali sobie sprawę, że lubią się trochę bardziej niż powinni. Cóż, nie spodziewałam się, że będę się ekscytowała ich każdym przytuleniem lub pocałunkiem. Mówię całkowicie poważnie (i mam świadków!! 😅).
Ich wsparcie również jest niesamowite, bo nawet jeśli między nimi miałaby być tylko przyjaźń, to ich relacja i tak byłaby wyjątkowa. Feliks za każdym razem mógł liczyć na Otylię, a Otylia na Feliksa. Razem starali się rozwiązywać problemy, nawet jeśli jednego z nich one nie dotyczyły.
Najbardziej chyba mnie chwyciła za serce scena, w której Feliks zabrał Otylię na spacer po Łazienkach. Widać w niej, że bohaterzy czują się ze sobą komfortowo i mogą rozmawiać godzinami na przeróżne tematy.
Każda z postaci w tej książce miała jakiś udział w tej historii i każda była super wykreowana. Babcia Wiki i Feliksa to złota kobieta. Uwielbiam ją całym serduchem. Ma cudowne poczucie humoru, jest miła, przyjazna i bardzo komfortowa.
Uwielbiam w tej książce to, że posiada ona perspektywę więcej niż jednego bohatera. Jeśli ktoś czyta moje recenzje, to wie, że bardzo sobie to cenię, bo uwielbiam poznawać punkt widzenia różnych bohaterów na daną sprawę. I nie, nie zabrało tu plot twistu, przez który aż zaparło mi dech w piersi. Nie powiem wam jednak, czego lub kogo on dotyczy, bo będzie to spojler, więc warto samemu sięgnąć po 𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲!
Jak wspominałam na początku, kończyłam tę książkę ze łzami w oczach. Szczerze polecam 𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲 szczególnie dla osób młodszych. Może to być również idealna książka na prezent dla młodszego rodzeństwa 💚
𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲 to historia o pierwszej miłości, problemach, z którymi czasami musimy się mierzyć już od najmłodszych lat i o tym, że nawet jeśli wygląda się inaczej niż wszyscy, to i tak warto być sobą, bo i tak znajdzie się ktoś, kto nas polubi albo nawet i pokocha ❤️
Często jako dzieci wiele z nas mówiło coś w stylu „chciałabym być starsza” „chce już być dorosły”, mam rację? Tutaj taką bohaterką jest Wika – młodsza siostra głównego bohatera. Wika to dziesięcioletnia dziewczynka, która wielu rzeczy jeszcze nie rozumie, która potrafi być zła na cały świat, bo nie ma czegoś, co mają jej rówieśniczki. Stara się utrzymać w tajemnicy przez swoimi koleżankami fakt, że jej dom nie jest ogromnych rozmiarów, że nie ma taty, że jej mama wcale nie pracuje za granicą i bardzo rzadko ją widzi. Jej historia też pokazuje, jak bardzo dzieciaki potrafią być okrutne, bo kiedy jej koleżanki odkryły prawdę, szydziły z Wiki i uwierzcie mi, że moje serce przez to pękło na miliony małych kawałeczków.
Feliks to chłopak, który odstaje od reszty. Jest raczej drobnych rozmiarów, nie pała zamiłowaniem do sportu i ma bardziej duszę introwertyka niż ekstrawertyka. Podziwiam go. I to bardzo, bo w młodym wieku musiał przejąć obowiązki w domu, bo jak już pisałam wcześniej, ojca Feliks nie ma, a jego mama pracuje za granicą, aby zarabiać więcej pieniędzy. Feliks nie dość, że musiał przejąć większość obowiązków domowych i pilnować młodszej siostry, to jeszcze musiał opiekować się ich babcią, która z nimi mieszka, a która trafiła do szpitala z powodu pogorszenia jej stanu zdrowia.
No i w końcu Otylia. Pokochałam jej postać. Ta dziewczyna wyróżnia się na tle pozostałych. Ubiera pstrokate ubrania, ma burzę rudych loków na głowie oraz kocha muzykę. To totalna optymistka, ma zawsze uśmiech na twarzy i za każdym razem stara się znaleść jakieś rozwiązanie, gdy pojawia się problem. Nie mam pojęcia, jak Joanna Jagiełło tego dokonała, ale miałam wrażenie, że optymizm Otylii przelewał się na mnie samą przez kartki, kiedy czytałam 𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲. Nie przejmowała się przykrymi uwagami rzucanymi w jej stronę z powodu jej wyglądu, cały czas szła przez życie z głową w górze. Życzę wam, aby optymizm i podejście do życia Otylii, przeszło również na was!
Motyw pierwszej miłości w tej książce jest niesamowicie uroczy. Otylia i Feliks poznali się zupełnie przypadkiem, ich znajomość później przekształciła się w pełną wzajemnego wsparcia przyjaźń, a z czasem między bohaterami pojawiło się coś więcej. Pojawiła się miłość. Nawet nie wiecie, jak przyjemnie mi się czytało o ich ewoluującej znajomości. Wiecie, kiedy bohaterzy nie byli pewnie, czy powinni drugą osobę objąć, kiedy powoli zdawali sobie sprawę, że lubią się trochę bardziej niż powinni. Cóż, nie spodziewałam się, że będę się ekscytowała ich każdym przytuleniem lub pocałunkiem. Mówię całkowicie poważnie (i mam świadków!! 😅).
Ich wsparcie również jest niesamowite, bo nawet jeśli między nimi miałaby być tylko przyjaźń, to ich relacja i tak byłaby wyjątkowa. Feliks za każdym razem mógł liczyć na Otylię, a Otylia na Feliksa. Razem starali się rozwiązywać problemy, nawet jeśli jednego z nich one nie dotyczyły.
Najbardziej chyba mnie chwyciła za serce scena, w której Feliks zabrał Otylię na spacer po Łazienkach. Widać w niej, że bohaterzy czują się ze sobą komfortowo i mogą rozmawiać godzinami na przeróżne tematy.
Każda z postaci w tej książce miała jakiś udział w tej historii i każda była super wykreowana. Babcia Wiki i Feliksa to złota kobieta. Uwielbiam ją całym serduchem. Ma cudowne poczucie humoru, jest miła, przyjazna i bardzo komfortowa.
Uwielbiam w tej książce to, że posiada ona perspektywę więcej niż jednego bohatera. Jeśli ktoś czyta moje recenzje, to wie, że bardzo sobie to cenię, bo uwielbiam poznawać punkt widzenia różnych bohaterów na daną sprawę. I nie, nie zabrało tu plot twistu, przez który aż zaparło mi dech w piersi. Nie powiem wam jednak, czego lub kogo on dotyczy, bo będzie to spojler, więc warto samemu sięgnąć po 𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲!
Jak wspominałam na początku, kończyłam tę książkę ze łzami w oczach. Szczerze polecam 𝐙𝐢𝐞𝐥𝐨𝐧𝐞 𝐦𝐚𝐫𝐭𝐞𝐧𝐬𝐲 szczególnie dla osób młodszych. Może to być również idealna książka na prezent dla młodszego rodzeństwa 💚
March 21, 2019
Ця книга стала для мене приємною несподіванкою. Беручи її до рук, я сподівалася, що вона мені сподобається. Ну бо це підліткова література, яку я, зізнатись чесно, люблю. І відгуки на неї були досить схвальні. Отож, я була впевнена, що ця книга мене не розчарує. Але аж ніяк не чекала, що вона мені настільки сподобається. Вона реальна. Вона жива. Вона справжня. У ній справжні персонажі, справжні діалоги, справжні емоції (вибачайте, якщо забагато слова "справжні" 🙂). У цій книзі віриш кожному написаному слову, проживаєш кожну ситуацію разом з героями, і співпереживаєш їм, і хочеш, щоб у них все владналося, все було добре.
Мені дуже сподобався стиль авторки. Книга читалася швидко і легко. Однак теми, які в ній піднімаються, зовсім не легкі. Тут і про буллінг серед школярів, і про проблеми неповних сімей, і про те, що діти залишаються сам на сам зі своїми проблемами, коли батьки їдуть на заробітки за кордон; про безпеку дітей (відсутність виховання і уваги від батьків може призвести до того, що дитина може зв'язатися з поганою компанією і втрапити в халепу).
Ну і, звісно ж, тема першого кохання. Такого чистого, ніжного, зворушливого і цнотливого. Мені сподобалось, що ця тема в книзі подана дуже ненав'язливо. Вона червоною ниточкою пробігає крізь весь сюжет, але не акцентує на собі всю увагу читача, і не відволікає від інших важливих тем.
Не зважаючи на те, що авторка пише про Польщу, усі підняті проблеми в такій же мірі стосуються і українців. Це все і нам дуже знайоме і близьке.
Я думаю, що кожен побачить у цій книзі щось своє. Підлітки, мабуть, більше звернуть увагу на романтичну лінію в книзі. Дорослі ж, можливо, зауважать на ті проблеми, які є в спілкуванні між батьками і дітьми. Можливо, ця книга комусь допоможе краще зрозуміти свою дитину.
Одним словом, книгою я залишилась дуже задоволена. Моя оцінка 5/5
Мені дуже сподобався стиль авторки. Книга читалася швидко і легко. Однак теми, які в ній піднімаються, зовсім не легкі. Тут і про буллінг серед школярів, і про проблеми неповних сімей, і про те, що діти залишаються сам на сам зі своїми проблемами, коли батьки їдуть на заробітки за кордон; про безпеку дітей (відсутність виховання і уваги від батьків може призвести до того, що дитина може зв'язатися з поганою компанією і втрапити в халепу).
Ну і, звісно ж, тема першого кохання. Такого чистого, ніжного, зворушливого і цнотливого. Мені сподобалось, що ця тема в книзі подана дуже ненав'язливо. Вона червоною ниточкою пробігає крізь весь сюжет, але не акцентує на собі всю увагу читача, і не відволікає від інших важливих тем.
Не зважаючи на те, що авторка пише про Польщу, усі підняті проблеми в такій же мірі стосуються і українців. Це все і нам дуже знайоме і близьке.
Я думаю, що кожен побачить у цій книзі щось своє. Підлітки, мабуть, більше звернуть увагу на романтичну лінію в книзі. Дорослі ж, можливо, зауважать на ті проблеми, які є в спілкуванні між батьками і дітьми. Можливо, ця книга комусь допоможе краще зрозуміти свою дитину.
Одним словом, книгою я залишилась дуже задоволена. Моя оцінка 5/5
December 11, 2023
5/10
Враження змішані.
Ніби і легка книжка, але читалась важко.
Ніби і теми важливі піднімаються, але розкриті вони недостатньо.
Ніби і цікаво написано, але моментами нудно капець.
Ніби і підліткова історія, але проблеми актуальні для всіх. Життя, коли грошей постійно не вистачає. Дитинство без належного нагляду. Раннє дорослішання. Важкі стосунки з батьками. Буллінг в школі - через вагу, гроші, чи через те, що твоя сім’я не така, як у всіх.
Багато чого резонує.
Мені книга не зайшла, але є моменти, які сподобались:
👍🏼— Я не переймаюся тими, хто мене не любить. Шкода сил. Нащо? Хай собі балакають, мене це жодним чином не стосується.
— Окрім того, ти не товста, — додаю сміливо. Чесне слово, у житті б не подумав, що я так з дівчиною говоритиму.
— Трохи товста. Ну й що? У дупі я то мала, тобто мені байдуже. Моя мама теж була трохи затовста, а тоді стала найгарнішою дівчиною на районі. А навіть, якщо я не стану, що з того? У цьому світі є місце й для товстих, і для худих.
👌🏼З мене не виходить жертва, бо я замало переймаюся, тому врешті вони дадуть мені спокій. Та все ж це неприємно. Але в житті є речі набагато важливіші й кращі.
❤️🩹Останнім часом я помітила, що наше життя вже настільки увійшло в колію, що в ньому аж так не бракує мами. Це трохи страшна думка, але це, напевно, тому, що коли мама була, то в неї й так бракувало на нас часу.
Враження змішані.
Ніби і легка книжка, але читалась важко.
Ніби і теми важливі піднімаються, але розкриті вони недостатньо.
Ніби і цікаво написано, але моментами нудно капець.
Ніби і підліткова історія, але проблеми актуальні для всіх. Життя, коли грошей постійно не вистачає. Дитинство без належного нагляду. Раннє дорослішання. Важкі стосунки з батьками. Буллінг в школі - через вагу, гроші, чи через те, що твоя сім’я не така, як у всіх.
Багато чого резонує.
Мені книга не зайшла, але є моменти, які сподобались:
👍🏼— Я не переймаюся тими, хто мене не любить. Шкода сил. Нащо? Хай собі балакають, мене це жодним чином не стосується.
— Окрім того, ти не товста, — додаю сміливо. Чесне слово, у житті б не подумав, що я так з дівчиною говоритиму.
— Трохи товста. Ну й що? У дупі я то мала, тобто мені байдуже. Моя мама теж була трохи затовста, а тоді стала найгарнішою дівчиною на районі. А навіть, якщо я не стану, що з того? У цьому світі є місце й для товстих, і для худих.
👌🏼З мене не виходить жертва, бо я замало переймаюся, тому врешті вони дадуть мені спокій. Та все ж це неприємно. Але в житті є речі набагато важливіші й кращі.
❤️🩹Останнім часом я помітила, що наше життя вже настільки увійшло в колію, що в ньому аж так не бракує мами. Це трохи страшна думка, але це, напевно, тому, що коли мама була, то в неї й так бракувало на нас часу.
June 17, 2024
3.25
Opta i Feliks to bardzo fajne postacie. Wiele razy czytając o sytuacji Feliksa w domu byłam pełna podziwu, jak niesamowicie rozgarniętą postacią jest. Cieszę się, że akcja potoczyła się tak, jak się potoczyła. Opta natomiast jest bardzo pozytywną, pewną siebie postacią akceptującą siebie i nie przejmującą się opinią innych. Zasługują na najlepsze. Mojej sympatii natomiast nie wzbudziła za bardzo Wika, chociaż mam świadomość, że faktycznie takie dziecko moze tak się zachowywać i po prostu pragnąć tego, co wszyscy. To książka o tym, jak drugi człowiek może uczynić nasze życie lepszym, chociaż jest nam trudno i o problemach rodzinnych.
Muszę przyznać jednak, że raczej szybciej przelatywałam wzrokiem tekst fragmentami niż dokładniej czytałam, chyba to kwestia tego, że po prostu chciałabym teraz przeczytać innego rodzaju/gatunku książki.
Opta i Feliks to bardzo fajne postacie. Wiele razy czytając o sytuacji Feliksa w domu byłam pełna podziwu, jak niesamowicie rozgarniętą postacią jest. Cieszę się, że akcja potoczyła się tak, jak się potoczyła. Opta natomiast jest bardzo pozytywną, pewną siebie postacią akceptującą siebie i nie przejmującą się opinią innych. Zasługują na najlepsze. Mojej sympatii natomiast nie wzbudziła za bardzo Wika, chociaż mam świadomość, że faktycznie takie dziecko moze tak się zachowywać i po prostu pragnąć tego, co wszyscy. To książka o tym, jak drugi człowiek może uczynić nasze życie lepszym, chociaż jest nam trudno i o problemach rodzinnych.
Muszę przyznać jednak, że raczej szybciej przelatywałam wzrokiem tekst fragmentami niż dokładniej czytałam, chyba to kwestia tego, że po prostu chciałabym teraz przeczytać innego rodzaju/gatunku książki.
March 8, 2022
Eeee z tym ,,przeczytaniem" to może trochę naciągane, bo jakieś 50 stron w środku pominęłam, ale znam początek i zakończenie więc chyba się liczy? Poza tym to było tak cringe, ze tego nie dało się czytać.
Po pierwsze: Feliks. Nie znam bardziej irytującej postaci niż on.
Po drugie: Opta czy też Otylia. To samo co Feliks.
Po trzecie: Wika. To samo.
Jedyną ,, fajną" osobą była babcia.
Zakończenie... Ehhh.
Cóż, przepraszam, daję 2,5⭐
Btw, czy Wika ma 10? 9? lat? Nie wiem. Po jej zachowaniu można by wywnioskować że jakieś 15.
A Feliks 7? Halo, on miał być starszy. Miał mieć 13 lat, a zachowuje się jakby miał dwa razy mniej.
To tyle, nic więcej nie mam do powiedzenia.
Po pierwsze: Feliks. Nie znam bardziej irytującej postaci niż on.
Po drugie: Opta czy też Otylia. To samo co Feliks.
Po trzecie: Wika. To samo.
Jedyną ,, fajną" osobą była babcia.
Zakończenie... Ehhh.
Cóż, przepraszam, daję 2,5⭐
Btw, czy Wika ma 10? 9? lat? Nie wiem. Po jej zachowaniu można by wywnioskować że jakieś 15.
A Feliks 7? Halo, on miał być starszy. Miał mieć 13 lat, a zachowuje się jakby miał dwa razy mniej.
To tyle, nic więcej nie mam do powiedzenia.
June 26, 2018
Коротка історія про любов, дружбу та віру..Віру в краще, незважаючи на обставини..Про те, що варто шукати позитив у ненадто позитивних речах. Про віру в себе і в майбутнє..
Тема заробітчанства і те як воно впливає на всіх (від бабусь до дітей).
Тема заробітчанства і те як воно впливає на всіх (від бабусь до дітей).
August 27, 2020
Średnie. Bardzo rzadko opuszczam jakiekolwiek fragmenty w książkach, tu opuszczałam strony. Bardzo przewidywalna, bohaterowie bardzo płascy, zbyt jednoznaczni. Styl pisania fajny, ale reszta tak sobie.
December 17, 2017
чудова підліткова історія)
December 30, 2017
Я просто закохалася у головну героїню.
Вона позитивна, упевнена і чхати хотіла на чужий негатив.
Та сама людина, яка доводить, що можна бути фріком і ловити від цього кайф.
Вона позитивна, упевнена і чхати хотіла на чужий негатив.
Та сама людина, яка доводить, що можна бути фріком і ловити від цього кайф.
July 1, 2018
Класна, легка і життєва книга. Я в захваті :)
February 6, 2022
OMG.... Jakie to jest cholibka świetneeee! Z całego serducha będę polecać wszystkim i wszędzie! Zdecydowanie 5 gwiazdek
January 8, 2024
pierwsza książka jaką kiedykolwiek wzięłam i przeczytałam z własnej woli😭 sentyment jest
January 30, 2024
Naprawdę wartościowa książka
May 12, 2024
Nie wiem jak to opisać ale to może dlatego że czytałam ją jakieś 5 razy na konkurs tam bardzo mi się przejadła że mam jej już dość na resztę życia
July 25, 2024
Całkiem spoko książka 👍🏼
Read
May 9, 2024niee:(((
December 30, 2022
jakoś tak mam sentyment bo od niej sie to wszystko zaczęło tak w 100%
March 1, 2023
Bardzo ciekawa książka
September 19, 2017
Гарна історія першого кохання. Ця книжка справді може порадувати любительку підліткової літератури. Я б однозначно радила її читачам відповідного віку) Інша справа, що для мене дорослої тут все трохи занадто ідеалізовано і, як мені здалося, схематично. Головні персонажі Фелікс і Опта - дуже симпатичні, хотілося б більше почитати про їх думки і переживання, щоб було видно "еволюцію", так сказать. "Зелені мартенси" також отримують від мене додаткові плюси в карму за те, що говорять про "соціальні" теми - небезпек від соцмереж і заробітчанства, наприклад.
Displaying 1 - 27 of 27 reviews